Однією із суттєвих причин, чому керівники не надають належного значення нововведенням, є їх зосередженість на щоденних проблемах, до чого їх спонукають численні негаразди, викликані кризовим станом економіки країни. Але слід мати на увазі, що надмірна зосередженість на поточних питаннях об’єктивно веде до ігнорування можливих вигідних ситуацій, використання яких може сприяти подоланню труднощів у роботі.
Підготовча робота повинна, як правило, розпочинатися з верхніх ешелонів керівництва, ще до початку навчання робітників. У противному разі, як неодноразово можна було спостерігати, середня ланка управління може відчути загрозу для себе і різними способами (відкритими і закритими) стане саботувати нововведення.
За останні вісім років в Україні значно скоротився обсяг упровадження інновацій у виробництво. Розвиток інноваційної діяльності стримується насамперед економічною кризою, а також складностями адаптації науково-технічної інфраструктури до нових соціально-економічних умов господарювання. Але існує багато інших причин, що мають об’єктивний і суб’єктивний характер.
В інноваційній програмі, що розробляється з урахуванням стадій інноваційного процесу, вказуються необхідні вхідні і вихідні документи, приблизні строки здійснення окремих операцій та суб’єкти - учасники інноваційної діяльності .
Організаційно-технологічний рівень виробництва (ОТРВ), як компонент цільової підсистеми менеджменту, характеризується результаттами науково-технічного прогресу та інноваційної політики на рівні підприємства, спупенем відповідності рівня технології та організації процесів потреб «входу» системи.
У сучасний період домінуючою є концепція, що управляти - це означає насамперед передбачати, вміти заглянути в завтрашній день, визначити реальну потребу в тому чи іншому товарі (сервісі), визначити ступінь доцільності стратегічних рішень у тому числі спрямованих на усунення небажаних тенденцій соціально-економічного розвитку підприємства, галузі, країни.
Перспективною формою венчурного бізнесу вважаються так звані інкубатори бізнесу. В США нараховується більше 200 інкубаторів, як правило невеликих інноваційних фірм, по відношенню до яких діє пільгове оподаткування, широко поширене венчурне фінансування, їм надаються багаточисельні посередницькі послуги: технічна експертиза, маркетинг, інформаційне забезпечення, управлінське консультування, ліцензування тощо.
До числа прогресивних починань, що нині здійснюються, слід віднести використання програмно-цільового принципу планування і управління наукою, широке використання різних методів непрямого впливу на активізацію інноваційної діяльності, створення систем Internet (в США кожна четверта сім’я має вихід на Internet), Ixtention та ін.
В Україні створено розгалужену мережу наукових закладів в агропромисловому комплексі, діяльність яких спрямовується на забезпечення розвитку усіх галузей АПК на сучасній науковій основі. У 1998 році в системі Академії аграрних наук України діяло 50 науково-дослідних інститутів,
Багаторічний світовий досвід свідчить, що невиправданим оптимізмом є очікування на стихійне виникнення багатьох елементів ефективного менеджменту самих по собі під дією ринкових сил. Їх створення і введення в дію мусять ініціювати насамперед державні структури.