• Menedzher
• 21 Янв 2010
• Рубрика: Мистецтво управління

Оволодіння мистецтвом адміністрування за умов ринкової економіки ( частина 4)

Ще за життя було названо «генієм менеджменту» Коносука Мацусіма - керівника однієї з наймогутніших корпорацій
Японії і світу. Вивчення досвіду його успішної діяльності показує, що крім умілого використання матеріальних і фінансових ресурсів, він завжди спирався на людський фактор, раціоналізуючи сферу людських відносин.
Добре знання людей, законів людського спілкування, дозволило президенту «Мацусіто» досягти визначних успіхів у здійсненні функції координації як по горизонталі, так і по вертикалі.
На відміну від європейських корпорацій, в Японії участь робітників в управлінні забезпечується не входженням деяких з них у вищі еталони влади (наприклад, рада директорів), а шляхом їх залучення до прийняття рішень на низовому рівні управлінської ієрархії, і все це робилося без особливого тиску, примусу. Реалізуючи ідею «гармонії інтересів» праці і капіталу в корпорації пішли по шляху введення повного внутрішнього господарського розрахунку, надання високої автономії кожного структурного підрозділу, введення системи стимулювання працівників залежно від результатів роботи.
На багатьох японських, американських та деяких інших корпораціях надають великого значення певним ритуалам, традиціям. Так, на підприємствах «Мацусіти» кожен робочий день розпочинається із виконання хором гімну фірми і усної прокламації семи ціннісних орієнтирів: не хитруй, будь чесним; будь господарем на своєму місці; не живи вчорашнім днем; постійно удосконалюй свої знання; стався з пошаною і увагою до оточуючих; увесь час думай про оточуючий світ, пристосовуйся до законів його розвитку; бережи те, що маєш і утримуєш - ми все беремо у суспільства в борг; не переставай запитувати - на кого ти працюєш? Відповідь тільки одна - на суспільство.
Дуже популярні в корпорації Мацусіто афоризми, гасла, які стверджують, що справжнє процвітання всіх неможливе без процвітання ближнього, що час від часу потрібно ставити себе вище вузьких рамок утилітарного розрахунку. Для налагодження гармонічних взаємовідносин між керівниками і підлеглими багато робиться, щоб не відлучати, а більше залучати працівників до співробітництва.
Визначних результатів у бізнесовій діяльності домігся президент південно-корейської корпорації Кім у Джунг. Серед умов успіху президент чільне місце відводить фактору часу, умінню найкращим чином використовувати час на шляху досягнення поставлених цілей.
Талановитий бізнесмен часто посилається на античного філософа Сенеку, який залишив поради, як використовувати час, справедливо відзначаючи, що людське життя достатньо довге, якщо плодотворно жити, та його достатньо, щоб закінчити велику справу. Але якщо витрачати час на розпуст-во і лінощі, не жити заради доброї справи, то невдовзі можна усвідомити, що життя пройшло миттєво, швидкоплинно і даремно. Не наше життя коротке, робить висновок філософ, а ми самі його скорочуємо, розбазарюємо, і більша частина його йде на помилки і погані вчинки, значна частина проходить у бездіяльності, і майже завжди, все життя ми робимо не те, що насправді потрібно.
У зверненні до молоді Кім у Джунг пише, що треба економити час, який дається лише один раз, а те, що дається один раз - завжди дороге. Особливо дорогий час в юності, в три-чотири рази цінується дорожче, ніж у похилому віці. І від того, як людина розпорядилася часом в молоді роки, залежить характер і саме її життя на всі наступні роки. Ці слова - не пустий звук, наголошує Кім у Джунг. Наше життя дуже дороге, щоб бездумно розтрачати його. Час, що пройшов, назад не повертається. Життя у нас одне, двічі ми не можемо його прожити. (Ким у Джунг. ?тот великий мир бизнеса.- М.: РУС-СЛИТ, 1992.- 159 с. - С. 44.)
Для молодих менеджерів, особливо тих, хто тільки-но приступив до підприємницької діяльності неабиякий інтерес становлять висловлювання героїні твору англійської письменниці Барбари Тейлор Бредфорд - Еммі, яка досягла високих успіхів у бізнесі. Своєму брату Уїнслону - молодому керівнику, вона радила.
«Більше всього я не люблю несподіванки, несподіванки, особливо неприємні. Тому ти зобов'язаний розповідати мені про все. Навіть якщо ти здійсниш помилку, не приховуй це від мене. Якщо я взнаю про помилку вчасно, то її можна зрозуміти. Ще одне, і це має дуже важливе значення. Я дію завжди тільки з позиції сили, без страху, а якщо її в мене недостатньо, то я докладаю зусилля, щоб про це ніхто не здогадався. Ти повинен навчитись цьому, якщо будеш діяти від мого імені».
І далі: «Я певна, що дисципліна, самовідданість, наполег-левість і цілеспрямованість - ось головні ключі до успіху в бізнесі. Я не пропоную тобі бути байдужим, але хочу, щоб ти запам'ятав: потрібно завжди зберігати холодну голову і не дозволяти емоціям брати верх над собою».
Емма займаючись бізнесом виробила для себе непорушні правила: ніколи не виявляти свою слабкість, ніколи не втрачати обличчя, ні з ким не бути надмірно відвертою. Вона майстерно освоїла мистецтво компромісу, і її здібність пристосовувати до обставин, стилю безвідмовно, дозволяючи торгуватися своїх менш гнучких конкурентів.
Відчуваючи успадковану неприязнь до будь-яких конфліктів і конфронтації, вона завжди віддавала перевагу руху до поставленої мети, часто діючи крадькома і саме за рахунок таємничості своїх операцій їй вдалося придбати більшу частину свого капіталу (Барабара Тейлор Бредфорд. Состоятельная женщина. Кн. 2.- М.: Вагриус, 1994.- С. 316, 317).