• Menedzher
• 23 Янв 2010
• Рубрика: Мистецтво управління

Оволодіння мистецтвом адміністрування за умов ринкової економіки ( частина 5)

Потрібно рентабельно вивчати і вітчизняний досвід. Упродовж багатьох років очолювали (а деякі з них і нині очолюють) великі і високопродуктивні господарства в Україні такі визначні керівники як О.Г.Бузницький і П.Волоха (Київська область), П.М.Воловіков і В.А.Плютинський (Рівненська область), Д.К.Моторний (Херсонська область), М.О.Посмітний (Одеська область), М.О.Кирилюк і Г.І.Ткачук (Хмельницька область),
М.М.Рябошапка (Миколаївська область), В.К.Бу-тенко (Запорізька область), М.Й.Шліфер (Кіровоградська область), В.І.Криворотов (АРК) і багато інших.
Висока майстерність та професіоналізм керівної діяльності - невід'ємна риса цих прославлених керівників, які забезпечували високі результати соціального та економічного розвитку очолюваних ними трудових колективів. Характерними рисами трудової діяльності цих керівників є творче ставлення до справи, незадоволеність досягнутим, постійний пошук нових можливостей, нових, нестандартних рішень, відмова від рутини, шаблонів.
Чимало талановитих керівників демонструють уміння успішно господарювати і в умовах затяжної економічної кризи. Одним із кращих базових господарств Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Миколаївської області є сільськогосподарське підприємство «Олівія» (5386 га сільськогосподарських угідь), яке 15 років очолює Федір Антонович Іванов. Агроном за базовою освітою Ф.А.Іванов забезпечив високу продуктивність виробництва на чи не найгірших землях крайнього півдня Миколаївської області, де середньорічна сума опадів становить 327 мм. За останні п'ять років господарство одержало зернових в середньому по 31,1 центнера з гектара і по 60,9 центнера винограду. В середньому за п'ять років надій молока на одну корову досяг 3783 кг, середньодобові привіси молодняка великої рогатої худоби - 500 г, а свиней - 300 г. Прибуток в середньому за п'ять років складав 1887 тис. грн. на рік.
Успіхові господарство завдячує правильним рішенням керівника щодо диверсифікації виробництва, розвитку переробних підприємств, підприємств виробничого і соціального сервісу. Це дало змогу зберегти робочі місця і успішно розв'язувати соціальну проблему.
Мистецтво керівництва як і інші види мистецтва проявляються через особистість, її індивідуальність, евристичність, своєрідність, фантазію, ерудицію, талановитість, практичний досвід та ін.
Тому буває важко безпосередньо наслідувати чийсь позитивний досвід, повторювати кроки, що здійснювались і виявились успішними. Так само нерозумно нехтувати попереднім досвідом. Чемпіон світу з шахів Г.Каспаров якось слушно зауважив, що його особисті досягнення і успіхи інших шахових гросмейстерів стали можливими тому, що вони змогли спиратись на плечі таких видатних майстрів шахової гри як Х.Ка-пабланка, Ласкер, О.Альохін, П.Керес та інші, партії яких з усіх змагань були уважно вивчені.
Тут можна також зіслатись на думку Т.Едісона, який вважав, що найважливішим завданням цивілізації є навчити людей мислити. Законам правильного мислення, вимогам, що пред'являються до послідовного і доказового розмірковування вчить логіка, яка водночас дає уяву про розумність, доцільність, внутрішню закономірність процесів і явищ, мистецтво полеміки і дискусії.
Керівник особливо успішно може працювати, якщо його ерудиція є вищою ерудиції очолюваного колективу, або хоча б була на його рівні. В усьому світі серед менеджерів одержав поширення метод Сільва, який дозволяє покращити сприйняття інформації, пам'ять і здібності приймати рішення. Пам'ять значно посилюється регулярним повторенням вже вивченого (віршів, іноземних слів), а також посиленням спостережливості, цілеспрямованими вправами (метод Айвазовського, процедура полегшення згадування забутої інформації та ін.).
Важливою умовою розвитку в кожного керівника наукової інтуїції та логіки, вміння працювати самостійно, творчо, знаходити і реалізовувати нестандартні рішення є широке застосування ділових ігор не тільки в навчальному процесі під час підготовки і підвищення кваліфікації, а й у практичній роботі, коли приймаються складні та відповідальні рішення. Ділові ігри навчають: кмітливості, терпимості до думки інших, умінню доводити і науково обгрунтовувати свою точку зору, критикувати, розв'язувати конфлікти, накладати стягнення тощо.
У сучасних умовах від керівника вимагається розвивати мережу неформальних комунікацій, створювати і підтримувати добрі ділові відносини з робітниками всередині підприємства та за його межами.
В останні роки в нашій країні створені умови для розвитку міжнародних контактів, вивчення світового досвіду менеджерської і бізнесової діяльності. Але щоб скористатися такими можливостями потрібно, щоб керівники і спеціалісти добре знали іноземні мови, особливо англійську. Справа в тім, що понад 85% міжнародних органів використовують англійську мову як робочу, біля 80% інформації в Інтернеті також англійською мовою, у сучасному світі понад 1,2 млрд. людей розуміє англійську мову, а 375 млн. вважають цю мову рідною.
Менеджер повинен постійно вдосконалювати свою особистість, продовжувати пошуки кращих методів роботи, вносити зміни в стиль управління, оволодівати мистецтвом управління за слабкими сигналами, не допускати, щоб проблеми загострювались перш ніж по них будуть прийняті рішення.
У числі перших впливів новаторства в менеджменті на результати роботи організаційних систем вивчає П.Дракер. Нині відомими стали новаторська підприємливість, здіснювана керівництвом фірми Macdonald's. Сюди входить стандартизація продукції і способів виробництва, організація навчання персоналу на основі аналізу робочих операцій, розробка різних організаційних і технологічних нормативів.